Многая літа!

СитарСьогодні, 8 серпня 2019 року, тисячний колектив Інституту вітає з 80-річним ювілеєм Леоніда Лукича Ситара, видатного українського кардіохірурга, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державної премії України.

Мудрість, досвід, у поєднанні із прагненням до прогресу – головна риса ювіляра. Блискучий вчений та клінічний кардіохірург, професор Л. Ситар виконав близько 9 тис. операцій на серці і понад 1600 – у хворих з аневризмами аорти, сотні екстрених операцій на серці та магістральних судинах, у т. ч. за межами інституту, визнаний одним із видатніших кардіохірургів України, є перлиною української медицини.

Кожна людина, яка приходить у цей світ, покликана залишити в історії суспільства свій слід. Але виконати життєву місію вдається лише цілеспрямованим непересічним особистостям, достеменно знаючим як найкраще реалізовувати свій професійний талант. До когорти таких належить і Леонід Лукич, чудовий лікар і славетний українець, в душі якого живе неспокій, постійне бажання прийти на допомогу тим, хто її потребує. Чим би Леонід Лукич не займався на своїй професійній ниві, які б не опановував нові напрямки практичної та наукової діяльності, його завше вирізняє вірність справі і професійна вдача, надійність і широчінь душі, відданість лікарському обов’язку та відповідальність за кожен свій крок.

За роки самовідданої праці Леонід Лукич Ситар здобув беззаперечний авторитет серед колег і однодумців, як умілий керівник і організатор, справжній фахівець, що зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної кардіохірургії. Професор Л.Л. Ситар справедливо вважається засновником хірургії аневризми грудної аорти в Україні, однієї із найскладніших проблем серцево-судинної хірургії. Його прізвище стало своєрідним символом у літописі української кардіохірургії, лікарі з безмежною повагою називають його «живою легендою».

Леонід Лукич народився в смт Ямпіль Білогірського району Хмельницької області в багатодітній сім’ї. Батько, Ситар Лука Архипович, тривалий час працював на залізниці кочегаром, обхідником, сторожем. Мати, Ситар Палагія Степанівна, виховала шістьох дітей, нагороджена «Медаллю материнства». У 1956 р. він із ю медаллю закінчив Ямпільську середню школу, а в 1962 р. з відзнакою лікувальний факультет Тернопільського державного медичного інституту.

У 1962 – 1965 рр. Леонід Ситар працював завідувачем хірургічного відділення Свеської лікарні Сумської області; у 1965 – 1967 рр. він клінічний ординатор за спеціальністю «торакальна хірургія», у 1967-1969 рр. – аспірант Київського НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського за спеціальністю серцево-судинна хірургія. З 1969 по 1971 рр. працював асистентом кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту, успішно виконував операції на серці та інші ургентні і планові операції.
У 1971 Л.Л. Ситар прийшов до Інституту серцево-судинної хірургії та до 1975 рр. працював старшим науковим співробітником, у 1975-2005 роках був завідувачем відділу набутих вад серця, з 2005 до 2015 року – завідувачем відділу хірургії патології аорти НІССХ імені М.М. Амосова, який створено завдяки його зусиллям.

У 1979 р. Леонід Лукич захистив докторську дисертацію за темою «Аномалия Ебштейна: клиника, диагностика, хирургическое лечение, отдаленные результаты», основану на найбільшому у світі досвіді спостережень та оперативного лікування вродженої патології.
Під керівництвом академіка М.М. Амосова та у тісній співпраці з ним Л.Л. Ситар розробляв та вдосконалював методики діагностики та оперативного лікування набутих та вроджених вад серця, пухлин серця (міксоми, ліпоми), патології аорти.

Л.Л. Ситар вперше в СРСР виконав корекцію повного перериву аорти (1975 р.), повну заміну дуги аорти з аневризмектомією (1979 р.) та післяопераційних аневризм в зоні коарктації аорти і травматичних аневризм низхідної грудної аорти (1976 р.), пластику верхньої порожнистої вени аутоперикардом (1976 р.), пластику кореня аорти (1982 р.), пластику гігантського лівого передсердя (1983 р.).

Оперативні втручання з приводу аневризм грудної аорти технічно і технологічно надзвичайно складні, пов’язані із ризиком масивної кровотечі, потенційно можливих ускладнень, які потребують повноцінного захисту ішемічних ускладнень міокарда, головного і спинного мозку, вісцеральних органів і вимагають повноцінного перфузійного та реанімаційного забезпечення. Команді під керівництвом професора Л.Л. Ситара вдалося досягти результатів найвищого світового рівня. Учні Леоніда Лукича відзначені Державною премією в 2018 р.

Професор Л.Л. Ситар виступав з доповідями на 12 світових конгресах кардіоторакальних хірургів (Дюссельдорф, Х’юстон, Лісабон, Ванкувер, Сан-Паулу, Вільнюс, Оттава, Кіото, о. Кос (Греція)). На 3 із них (у Сан-Паулу (2001 р.), Вільнюсі (2005 р.), Буенос-Айресі (2009 р.)), був головою сесійних засідань. Він є автором і співавтором 300 наукових праць, монографії «Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика. лікування)», 2011 р. Під його керівництвом підготовлено 2 докторів і 10 кандидатів медичних наук. Науково-дослідні роботи, виконані під керівництвом Л.Л. Ситара визнані НАМН України як кращі роботи року (1995, 2004, 2007, 2010, 2013 р.). Леонід Лукич Ситар нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ст., за заслуги ІІІ ст.

Впевнена, врівноважена хода дорогою світла Леоніда Лукича Ситара, відданість високому покликанню лікаря, дух звитяжності у боротьбі з людськими недугами завше вселяє віру в колег і пацієнтів, допомагаючи останнім долати непростий шлях до одужання.

Многая літа!