Відомий факт: ендопротезування великої ділянки низхідної аорти загрожує ризиком виникнення ішемії спинного мозку та параплегії нижніх кінцівок.

Таке ускладнення трапляється у зв’язку з перекриттям частини артерій, що кровопостачають спинній мозок. Так, вірогідність виникнення параплегії нижніх кінцівок у пацієнтів, яким проводилась попередньо хірургічне втручання з приводу захворювань черевної аорти сягає 4-6%. Причому, ризик виникнення даного ускладнення однаковий для менш травматичного ендопротезування аорти та класичного хірургічного протезування аорти.

Профілактичною мірою щодо виникнення подібних ускладнень є ретельний інтраопераційний моніторинг перфузії спинного мозку шляхом контролю тиску у спинно-мозковому каналі та контролю середнього артеріального тиску. Річ у тім, що надто високий тиск у спинно-мозковому каналі призведе до компресії спинного мозку та ще більше погіршить кровопостачання спинного мозку. Тому постійний контроль тиску в спинномозковому каналі вкрай необхідний для виконання подібних втручань.

Першим пацієнтом інституту Амосова став 45-річний чоловік  з розшаровуючою аневризмою усієї низхідної аорти, якому у 2011 році було виконано протезування інфраренального відділу черевної аорти. Для перекриття такого ураження необхідною була імплантація двох довгих ендопротезів.

Під час операції та першу добу в післяоперативному періоді контролювався тиск у спинномозковому каналі через систему різних катетерів, датчиків та монітору. В моменти підвищення тиску лікарі випускали частину спинно-мозкової рідини, турбуючись про спинний мозок та майбутнє пацієнта. На наступний день тиск ліквору стабілізувався і більше не підвищувався. Небезпека минула, загрози спинному мозку та моторній функції нижніх кінцівок більш немає. Пацієнт у задовільному стані виписаний зі стаціонару.