“Хочу згодитися після смерті. І для цього треба бути везунчиком!” – каже, посміхаючись, ведуча «Телебачення Торонто» і засновниця “Дикого театру” Ярослава Кравченко. Сьогодні в інституті Амосова вона підписала прижиттєву згоду на посмертне донорство.
Ярослава прийняла таке рішення після раптової смерті студентського друга. Його дружина написала згоду на посмертну трансплантацію. І це врятувало життя чотирьом людям.
“Ми живемо зараз у дуже незрозумілий час. Невідомо, що буде завтра. І, якщо є, хоч найменша ймовірність допомогти іншим, для мене дуже важливо скористатися цим”, – розповідає Ярослава.
Вона сама звернулася до Українського центру трансплант-координації. Там вказали кілька адрес закладів, де можна оформити письмову заяву. Ярослава обрала інститут Амосова.
Трансплант-координатор інституту Олександра Дудник пояснила норми закону про трансплантацію, відповіла на усі запитання та допомогла заповнити документи.
За словами Олександри Дудник, в Україні є значна потреба у донорських органах. Причина такої ситуації – низький рівень обізнаності серед українців.
“У суспільстві досі поширені упередження, забобони щодо трансплантації. Тому мало людей дають згоду на вилучення своїх органів після смерті. Дуже важко для пересічної людини усвідомити та прийняти смерть рідного, а тим більше – коли серце продовжує битися, а легені дихають.
Треба розуміти, що діагностика смерті мозку є встановленням факту біологічної смерті. І далі є лише два шляхи – або донорство, донація органів, можливість врятувати життя інших людей, або морг.
Ми вдячні кожному, хто прийняв таке непросте рішення”.
Як стати донором анатомічних матеріалів після смерті:
За життя сказати найближчим рідним про своє рішення стати донором після смерті. Це полегшить прийняття рішення, у разі раптової смерті.
Кожна повнолітня дієздатна особа може сама надати прижиттєву згоду на посмертне донорство. Для цього слід написати письмову заяву і подати її трансплант-координатору будь-якого центру трансплантації.