У стінах Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова відбувся щорічний звітний з’їзд членів Асоціації серцево-судинних хірургів України. 

Керівники провідних кардіохірургічних центрів обговорили стан галузі, результати роботи у 2022 році, проблеми та перспективи розвитку кардіохірургії.

Зі вступним словом та доповіддю виступив голова правління Асоціації серцево-судинних хірургів України, академік НАМН України, директор ДУ “Національний інститут серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова НАМН України” Василь ЛАЗОРИШИНЕЦЬ. 

Він розповів про стан надання кардіохірургічної допомоги в Україні та результати роботи кардіоцентрів у минулому році. 

“На 2022 рік ми планували удосконалити діяльність інтервенційних та кардіохірургічних центрів. Розвивати галузь,  впроваджувати вітчизняні hi-tech методики, складні експертні оперативні втручання тощо, 24 лютого усе змінило. Через повномасштабну війну рф проти України уся система охорони здоров’я перейшла на військові рейки. Це позначилося і на діяльності кардіо- та реперфузійних центрів.

Медичні інститути НАМН України, відомчі та муніципальні лікарні, військові госпіталі та медичні заклади системи МОЗ об’єдналися в єдиний медичний простір задля доступної та якісної допомоги пацієнтам в умовах війни”, – наголосив академік Лазоришинець.

Кардіохірургічні центри почали надавати високоспеціалізовану медичну допомогу військовим з бойовими травмами і пораненнями грудної клітки та серця. За словами академіка Лазоришинця, в інституті Амосова цей напрям почали розвивати з 2014 року. 

“Відтоді пролікувано близько 600 військових та ветеранів, які мали патологію серця та магістральних судин. З них 40 – з бойовою травмою серця та судин. При пораненні грудної клітки перикард, серце та великі судини ушкоджуються у 10-15% випадків. Найбільша загроза життю виникає внаслідок мінно-вибухових і кульових поранень у серце, догоспітальна летальність при проникаючих пораненнях серця сягає 55-94%”, – зауважив академік Лазоришинець. 

На сьогодні в Україні діють 49 регіональних кардіо- та реперфузійних центрів. З них, 36 – з повним обсягом кардіохірургічної допомоги. Кардіохірургічний центр м.Краматорськ евакуювався та з вересня 2022 року працює на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. З 2014 року заблоковано роботу 5 кардіоцентрів, що розташовані на тимчасово окупованих рф територіях: двох центрів у Луганську та двох у Донецьку та одного в Сімферополі (АР Крим.)

З початку повномасштабного вторгнення рф, кардіохірургічні центри продовжували працювати 24/7, надаючи медичну допомогу, зокрема, пораненим та постраждалим внаслідок бойових дій. Загалом же, за 2022 рік у медичних закладах, що входять до Асоціації серцево-судинних хірургів виконали 18 486 операцій на серці та 54 163 інтервенцій.

Особливої уваги та подяки заслуговує самовіддана праця колективів закладів, що надають кардіодопомогу поблизу зон активних бойових дій та закладів регіонів, що перебували у тимчасовій окупації. Серед них – Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування, кардіохірургічне відділення Запорізької обласної клінічної лікарні, кардіохірургічне відділення Інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків, кардіологічний центр Миколаївської обласної клінічної лікарні, центр интервенційної радіології Херсонської обласної клінічної  лікарні, віділення кардіохірургії Чернігівської міської лікарні №2. У цих лікарнях медики рятують пацієнтів, ризикуючи щодня, щохвилини своїм життям. Наші колеги, працюючи у надважких умовах, виявляють неймовірну мужність та звитягу. 

На сьогодні, 38 членів Асоціації серцево-судинних хірургів України беруть участь у російсько-українській війні. З них, 9 – співробітники інституту Амосова. І ми вдячні їм за те, що вони на передовій боронять нашу державу. 

Беззаперечним проривом року визнали роботу Центра серця та судин 1ТМО в Львові. Протягом 2022 року заклад показав значний прогрес щодо кількості втручань та успішному впровадженню різних видів медичної допомоги.  Як результат, центр посів 6 місце у загальному рейтингу хірургічних втручань на серці в Україні (проти 16 у 2021 році). 

У ході заходу, за вагомий внесок у розвиток дитячої кардіології, заступницю директора Науково-практичного медичного центра дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України  докторку медичних наук, професорку Надію Руденко нагородили почесною відзнакою НАМН України – медаллю імені М.М.Амосова.

Учасники з’їзду заслухали й виступи колег. Зокрема, про результати співпраці кардіологічних центрів розповіли в.о. генерального директора ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска» академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Коваленко та директор ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», кардіохірург, доктор медичних наук, професор Ілля Ємець.
 

Також були оприлюднені рейтинги кардіохірургічних центрів за основними показниками діяльності у 2022 році. Лідером у більшості рейтингів став інститут Амосова.