Захворювання розпочалось раптово на фоні нелікованої артеріальної гіпертензії. Внаслідок розшарування аорти, утворилось два просвіти – один хибний та істинний. Через ураження висхідного відділу аорти команда спеціалістів прийняла рішення провести оперативне лікування у два етапи.

На першому етапі було виконано супракоронарне протезування висхідної аорти з тотальним перемиканням плечоголовних судин для імплантації майбутнього судинного протеза, що має відновити нормальний просвіт аорти.

Проведення другого етапу лікування – ендопротезування аорти (TEVAR) полягало в правильному розміщенні ендопротезу в істинному просвіті аорти, від якого відходили основні судини, що живлять кров’ю органи черевної порожнини.

Складність даного етапу полягала в тому, що істинний просвіт був сильно затиснений і мав єдине невелике сполучення діаметром декілька міліметрів з великим хибним каналом. Під час операції, аби виявити цей маленький прохід з хибного просвіту в істинний, було виконано внутрішньосерцеве ультразвукове дослідження. Внутрішньосерцевий датчик заведено в хибний просвіт аорти, і під його контролем команда хірургів змогла адекватно пройти в необхідний канал та встановити ендопротез, спрямувавши весь кровоплин з хибного каналу до судин внутрішніх органів та кінцівок. Помилка щодо місця розташування ендопротеза у цьому разі могла б коштувати пацієнту життя.