Пані Олена Барабанова – перша пацієнтка Інституту Амосова, якій три роки тому було виконано надскладну операцію з реконструкції судин дуги аорти і повну одночасну заміну дуги і низхідної грудної аорти методикою «frozen elephant trunk» (стабілізований хобот слона).

Як сьогодні живе Олена та головне, як її здоров’я у сьогоднішньому інтерв’ю.

– Олено, розкажіть про себе.
– Родом я із Маріуполя. Працювала на ПрАТ “АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ” на важких роботах. Усе нажите за роки втратила через війну. Уже й немає будинку, але головне, що встигли втекти і залишилися живі. Син Олександр був у полоні, але повернувся й став на захист країни.

– Скажіть, будь ласка, чи мали раніше проблеми із серцем?
– Скоріше за все у мене проблеми із судинами. У нашій родині були схожі захворювання. Мамин брат помер від аневризми черевної аорти.

– Як потрапили на лікування до Інституту Амосова?
– В Інститут я приїхала задовго до операції. Саме тут мені встановили правильний діагноз, але схожих операцій на той час не робили. Шість років за мною наглядали лікарі і вселяли надію на те, що все можна виправити. Тому я стала першою пацієнткою, якій успішно було проведено цю складну операцію.

– Чи страшно було зважитися на операцію?
– Ні, зовсім не страшно. Я навіть в операційну йшла з гарним настроєм та вірою в те, що все пройде добре. Так і сталося. Завдяки професіоналізму лікарів, операція пройшла вдало і я щаслива, що вже три роки після операції почуваю себе чудово. Я навіть у свої 60 років майже кожного дня їжджу на велосипеді, живу повноцінним життям.

– Чи можете Ви назвати “перші дзвіночки”, які могли б свідчити про хворобу?
– Так, тепер я вже більш обізнана із цим захворюванням. У мене після пологів став підвищуватися тиск. Я не звертала на це уваги, але, як виявляється, це уже був “перший дзвіночок” хвороби. Попри це я продовжувала важко працювати, що теж позначилося на хворобі. Отримала невтішний діагноз – аневризму аорти. Але я дуже вдячна усій команді відділу хірургічного лікування патології аорти на чолі із Віталієм Кравченком за те, що врятували моє життя.

– Яка Ваша найбільша мрія?
– Дуже хочеться, щоб в Україні був мир. І я впевнена, що так і буде.

– Дякуємо Вам за щиру розмову. Бажаємо здоров’я під мирним небом!