Ганна Іванівна була не просто працівником Інституту, все своє життя вона пліч-о-пліч пропрацювала з Миколою Амосовим, а потім з його наступником – Геннадієм Книшовим, виконуючи складну та відповідальну роль помічниці директора інституту.

Її неймовірна енергетика, чарівна посмішка та сяючі очі зустрічали поважних гостей, підтримували пацієнтів та надихали співробітників.
Творча, натхненна, неймовірна, надзвичайно красива та харизматична жінка, що назавжди залишиться в нашій пам’яті

Глибоко сумуємо з приводу цієї трагічної втрати та висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким.
Вічна світла пам’ять…