Ще одне серце забилося з новою силою. Пацієнт із важкою кардіоміопатією роками боровся за життя. Кілька років тому йому було протезовано клапани в нашому Інституті. Проте серцева недостатність прогресувала, фракція викиду стрімко зменшувалась. І єдиним шансом залишалась трансплантація.

Донор — чоловік з Івано-Франківська, який пережив інсульт.
Його родина прийняла благородне рішення — подарувати життя іншим. Це соціально важливий вчинок, який врятував життя кількох людей. Дякуємо за мужність і людяність, перед якою ми схиляємо голови.

Це стало можливим завдяки командній роботі, скоординованій злагодженістю і професіоналізмом:

• Директор Інституту — академік Василь Лазоришинець, який контролював роботу на усіх етапах.
• Медичний директор — Ольга Уніцька, яка координує трансплантаційну програму.
• Дякуємо МВС України за швидку реакцію, гвинтокрил та поліцейський супровід на кожному кроці транспортування, кожна хвилина була важлива.
• Щиро вдячні нашим колегам з Інституту серця за підтримку – генеральному директору Борису Тодурову за підтримку цього надважливого проєкту

Дякуємо команді хірурги, анестезіологи, медсестри — всі, хто був поруч і в операційній, і поза нею:
Колеги з Інституту серця – Микола Гончаренко та Гаврило Ковтун.

Дякуємо колегам КНП Центральна-міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради

Команда Інституту Амосова: Костянтин Руденко, Ігор Жеков, Максим Ржаний, Михайло Кожанов, Дмитро Сакевич, Андрій Грицюк, Роман Перестюк, Аліна Тимошенко.

Ви — найкращі. Ви — ті, хто рятує життя щодня.
Трансплантація — це не просто операція. Це шанс. Це надія. Це доказ того, що серце можна не лише втратити, а й подарувати.