Ольга народилась абсолютно здоровою, але саме в дитинстві вона вперше втратила свідомість. Довготривалий час лікарі не могли знайти причини. Роки минали, а відповіді так і не було.

Після закінчення школи Ольга переїхала до Києва на навчання. Але навіть у дорослому віці напади не припинялися — від втоми, довготривалого перебування в жаркому приміщенні, зміни погоди чи пропущеного прийому їжі. Безліч обстежень показували «норму», і ніхто не міг знайти справжню причину.

Рік тому вона вирішила переїхати за кордон, щоб розпочати нове життя. Та під час поїздки в автобусі раптово знепритомніла. Саме після цього випадку Ольга вирішила пройти всі обстеження знову, аби нарешті зрозуміти, що з нею відбувається. ЕЕГ, аналізи крові, різні дослідження — папки результатів були товсті, а пояснення все ще не з’являлося.

Лише після повного обстеження в Інституті Амосова стало зрозуміло, що у Ольги є стан, який потребує втручання кардіохірурга — вагус-опосередкована дисфункція синусового вузла, вазовагальне синкопе за змішаним типом.

Інститут Амосова є центром із найбільшим в Україні досвідом лікування таких пацієнтів. Це особливо важливо, адже більшість із них — молоді люди, яким часто імплантують стимулятори навіть тоді, коли цього можна уникнути. Саме тут застосовують кардіонейроабляцію, що дозволяє позбавити пацієнтів необхідності жити зі стимулятором.

У відділенні лікування аритмій з рентгенопераційною кардіохірург Дмитрий Тимошенко виконав кардіонейроабляцію, яка подарувала Ользі шанс на повноцінне життя.

Ця процедура стала переломним моментом. Сьогодні минає рік, як Ольга не втрачала свідомість. Рік без страху, без болю і без постійної невідомості. Рік, якого вона не знала з дитинства.

Дякуємо директору Інституту, академіку Василь Лазоришинець, завідувачу відділу Борису Кравчуку і всьому колективу аритмологічної служби інституту Амосова: операційним сестрам, анестезіологам, медичним інженерам!