Сьогодні в Національному інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова НАМН України командою «акушерська кардіологія» проведено розродження жінки з первинною пухлиною перикарду, імплантованим кардіовертер-дефібрилятором.
Пацієнтка спостерігалась в НІССХ та знаходилась під ретельним наглядом в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології ім. академіка О.М.Лук’янової НАМН України в зв’язку з тяжким порушенням серцевого ритму, лікування якого потребувало встановлення ІКД. Спільними зусиллями вдалось пролонгувати вагітність до терміну народження доношеної дитини. Дякуємо усім колегам, причетним до цієї події.
Первинні доброякісні та злоякісні пухлини перикарду вважаються дуже рідкісніми (0,002-0,03%). Серед усіх первинних пухлин 70% складають доброякісні пухлини серця і перикарда (міксоми, рабдоміоми, ліпоми, папілярні фіброеластоми ендокарда). Перикардіальні та серцеві пухлини викликають тиск на навколишні структури. Через специфічну анатомію і функцію, всі пухлини серця вважаються “злоякісніми по локалізації”. Наявність доброякісної пухлини перикарду призводить до випоту в перикарді, фібрингеморагічного перикардиту і тампонади серця.
Пацієнти з первинною серцевою неоплазією мають широкий спектр симптомів, серед яких найнебезпечнішими є серцева недостатність (задишка, ортопное, периферичні набряки, пароксизмальна нічна задишка), а також порушення серцевого ритму. Клінічна картина визначається багатьма факторами, включаючи розташування пухлини, її розмір, швидкість росту, тенденцію до емболізації (крихкість) і ступінь інвазивності.
