Складні клінічні випадки та хворі з супутніми захворюваннями – основний контингент наших пацієнтів, що прибувають до нас на лікування з усіх куточків країни. Серед таких – ураження клапанного апарату.

Ураження клапанів серця може бути спричинене різними факторами: артеріальна гіпертензія; системні захворювання (ревматизм, цукровий діабет, та інші); інфекційні процеси.

Загалом всі клапанні ураження можна поділити на такі що супроводжуються стенозом (коли клапан не може повноцінно відкритись), та недостатністю (коли клапан не може повноцінно закритись). Часто, на пізніх стадіях захворювання клапанів серця, потрібно виконувати їх заміну – протезування. Це складна операція з розрізом грудної клітки та імплантацією нового клапану-протезу, для забезпечення нормальної роботи серця. Такі клапани здатні працювати довгі роки і не потребувати заміни.

Інколи у зв’язку з запущеним процесом захворювання, або у зв’язку з приєднанням інфекційного процесу, і без того слабкі тканини можуть повторно вражатися вже після проведеної операції з протезування серцевого клапана. В такому випадку розвивається параклапанна недостатність протезованих клапанів і кров тече повз них через новоутворені ходи (фістула). Це ускладнення потребує негайної корекції. При цьому ресурс клапана не зменшується – він здатний функціонувати ще багато років.

Щоб уникнути виконання повторної кардіохірургічної операції в нашому інституті ми використовуємо сучасний підхід у лікуванні параклапанної недостатності. Комбінуючи зусилля кардіо- та ендоваскулярних хірургів, ми проводимо закриття патологічного з’єднання (пакраклапанної фістули) – оклюдером. Операцію проводять через меленький прокол на грудній клітці або маленький розріз (мініінвазивно). Такий підхід дозволяє уникнути виконання повторної кардіохірургічної операції з розрізом грудної клітки, зберегти функціонуючий протез серцевого клапану та уникнути тривалої реабілітації.

Наш досвід в гібридній корекції параклапанної недостатності є найбільшим в Україні.