Що таке коронарографія?

Коронарографія (коронарна ангіографія) — це дослідження судин серця за допомогою рентгену і спеціальної контрастної речовини. Вона дозволяє побачити розташування коронарних артерій, оцінити кровоплин в них та виявити звужені чи перекриті судини. Лікарі призначають це дослідження щоб отримати інформацію про стан судин серця і обрати, яке лікування дасть найкращий результат в конкретному випадку.

Кому показане проведення коронарографії?

Ваш лікар рекомендуватиме проведення коронарографії  якщо у вас є:

• Симптоми ураження коронарних артерій такі як стенокардія.
• Біль у грудях, щелепі, шиї чи руці, причину якого не виявили інші тести.
• Зміни на електрокардіограмі (ЕКГ) що свідчать про можливе ураження коронарних артерій.
• Відхилення у результатах неінвазивних тестувань серця (Ехо-КГ, КТ, МРТ).
• Відхилення у результатах лабораторних досліджень серцевих ферментів.
• Деякі вроджені вади серця.
• Клапанні вади серця які потребують хірургічного втручання.
• Структурні зміни в міокарді які потребують хірургічного втручання.
• Хвороби аорти які потребують хірургічного втручання.

Які ризики пов’язані з процедурою?

Значні ускладнення при проведенні коронарографії є рідкісними і за наявності показів її користь є значно вищою, ніж ризик розвитку ускладнень. Втім, як більшість маніпуляцій що стосуються серця та судин, вона має певні ризики, такі як контакт з радіацією від рентгенівського випромінення.  Потенційні ризики та ускладнення при проведенні коронарної ангіографії та стентування коронарних артерій включають:

• Алергічні реакції на препарати що використовуються при проведенні процедури.
• Серцевий напад.
• Інсульт.
• Пошкодження артерії.
• Кровотечу.
• Інфекцію.
• Порушення серцевого ритму (артимію).
• Ниркову недостатність.

Як проходить коронарографія?

• Дослідження проводять у спеціальному приміщенні, яке називають катетеризаційною лабораторією або рентген-операційною.
• Процедура проводиться у супроводі анестезіолога, але без загального наркозу, пацієнт знаходиться у свідомості.
• Якщо ви маєте алергію на знеболювальні, йодовмісні препарати, інші медикаменти або морепродукти, обовʼязково повідомте про це лікарю перед процедурою!
• Лікар знеболює ділянку на руці або у пахвинній ділянці, та проводить маленьку трубку (катетер) крізь судинне дерево до артерій які кровопостачають серце. При цьому пацієнт відчуває не більше дискомфорту, ніж при звичайному аналізі крові.
• Під час дослідження лікар може спілкуватися з пацієнтом, просити затамувати подих або покашляти.
• Крізь катетер лікар вводить спеціальну контрастну речовину, завдяки якій судини добре видно на рентгені. Серія рентген-знімків дозволить отримати інформацію про стан кровопостачання серця.
• Після процедури на місце введення катетера накладають тугу пов’язку, і пацієнта повертають назад у стаціонарне відділення, або у відділення інтенсивної терапії.
• За бажання ви можете побачити записані зображення артерій серця після процедури, а також записати їх на компакт-диск.
• Після завершення дослідження лікар розповість про його результати та відповість на ваші запитання.
• В разі, якщо обстеження виявить ураження артерій, що несуть загрозу здоров’ю, лікар надасть вам інформацію про можливі варіанти лікування, зокрема наявність показань до стентування коронарних артерій, або коронарне шунтування.

---

Залишились запитання?

З питаннями щодо проведення коронарографії та стентування Ви можете написати:
– за телефоном (+380) 98 062 5979 (Viber, Telegram)
– або на адресу amosov.endo@gmail.com

Що таке стентування?

• Стентування — це відновлення просвіту судини шляхом встановлення у неї спеціального імплантанту (стента), що створює міцний каркас у судинній стінці і підтримує її у “відкритому” стані.
• При стабільній ішемічній хворобі серця стентування покращує якість життя та збільшує його тривалість. При інфаркті міокарда стентування є процедурою яка рятує життя.
• Стенти виробляють зі сплавів медичної сталі, хрому та кобальту. Вони бувають двох видів: DES (з полімерним покриттям) та BMS (без покриття). Розміри, тип і кількість стентів підбираються індивідуально після проведення коронарографії.

Як проходить стентування?

• Процедура стентування проводиться за тією ж методикою, що і коронарографія. Пацієнт знаходиться в свідомості від початку і до закінчення процедури.
• За допомогою спеціальних інструментів лікар розмістить в ураженому місці коронарної артерії мініатюрний балон, який розширить просвіт артерії, і дозволить крові вільно протікати крізь неї. Після цього лікар заведе у це місце стент, та імплантує його в стінку судини (див. відео). Стент збереже артерію у “відкритому” стані після закінчення процедури.
• Під час однієї операції може бути встановлено декілька стентів у різні артерії серця.

 

 

Що відбувається після стентування?

• Після стентування ви деякий час будете знаходитись під спостереженням медичного персоналу.
• Лікар призначить вам препарати, щоб запобігти розвитку ускладнень. Деякі з них треба приймати декілька місяців, деякі — пожиттєво. Ні в якому разі не можна припиняти прийом цих ліків без узгодження з вашим лікарем.
• У разі появи дискомфорту в грудях, або інших неприємних відчуттів, обов’язково повідомте про це вашого лікаря.
• При виписці з лікарні вам нададуть рекомендації, які дозволять попередити звуження судин серця у майбутньому. Ось деякі з них:
  • Відмовтесь від смаженої їжі. 
  • Щодня споживайте свіжі овочі або сезонні фрукти.
  • Займайтесь гімнастикою та намагайтесь більше ходити пішки.
  • Якщо ви маєте звичку палити — припиніть це робити. Обов’язково.
  • Регулярно вимірюйте свій артеріальний тиск. Зверніться до сімейного лікаря або кардіолога якщо ваш тиск перевищує 140/90 мм.рт.ст.
  • Намагайтесь підтримувати гарний настрій у себе і оточуючих, та більше спілкуйтесь з близькими вам людьми.

Бажаємо здоров’я!

---

Залишились запитання?

З питаннями щодо проведення коронарографії та стентування Ви можете написати:
– за телефоном (+380) 98 062 5979 (Viber, Telegram)
– або на адресу amosov.endo@gmail.com