Сьогодні, 12 травня, у Всесвітній день медичних сестер та братів, у столиці відбувся XVII Міжнародний конгрес «Резильєнтність у медсестринстві: інтеграція освіти та досвіду». Захід об’єднав представників державної влади, міжнародних експертів, науковців, керівників медичних закладів та медсестринську спільноту для обговорення майбутнього професії в умовах війни, кадрового дефіциту та трансформації системи охорони здоров’я.

Головними темами Конгресу стали професійна автономія медичних сестер, розвиток освіти, розширення компетенцій, психологічна стійкість та роль медсестринства у функціонуванні медичної системи під час війни.

Захід розпочався хвилиною мовчання – учасники конгресу вшанували пам’ять медичних працівників, які загинули під час російсько-української війни, виконуючи професійний обов’язок.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко окреслив державне бачення розвитку медсестринства як одного з ключових напрямів кадрової політики в медицині.

«Для мене як міністра ключове — зберегти медичних працівників і збільшити їхню кількість у системі. Ми напрацьовуємо рішення, які мають дати медичній сестрі автономію. Це передбачає збільшення повноважень, зростання відповідальності та гідну оплату праці. Наш орієнтир — це рівень зарплат країн-сусідів у ЄС», — заявив Віктор Ляшко.

За словами міністра, сьогодні система охорони здоров’я потребує не лише кадрового посилення, а й зміни підходу до ролі середнього медичного персоналу — від допоміжної функції до повноцінного суб’єкта медичного процесу.

На важливості медсестринської професії для результатів лікування наголосив голова Професійна спілка працівників охорони здоров’я України Сергій Кубанський.

«Протягом 17 років наш Конгрес є майданчиком для зміни погляду держави на тих працівників, які щодня віддають себе задля порятунку інших», — зазначив він.

Окремий акцент під час Конгресу зробили на поняттях суб’єктності та резильєнтності медсестринства. Від імені Президії Національної академії медичних наук України учасників привітав доктор медичних наук, професор, начальник Управління лікувальної роботи та взаємодії з НСЗУ Національна академія медичних наук України Сергій Сіромаха.

Він наголосив, що в системі НАМН працює майже 4 тисячі медичних сестер і братів, які забезпечують безперервність медичної допомоги як у тилу, так і в прифронтових регіонах.

«Сьогодні роль медсестри є не об’єктною, а суб’єктною. На ній тримається порятунок пацієнта в прямому сенсі слова. Резильєнтність — це здатність людини адаптуватися до стресу та криз, зберігаючи стійкість. Наші колеги на передовій та в тилу щодня доводять це», — підкреслив Сергій Сіромаха.

Про кадрову ситуацію у столиці та навантаження на медсестринський персонал розповіла представниця Департамент охорони здоров’я міста Києва Катерина Усенко. За її словами, у системі охорони здоров’я Києва нині працює близько 24 тисяч медичних сестер і медичних братів, з них, 11 678 – саме в комунальних закладах столиці. Однак місто потребує ще майже 3 тисячі фахівців.

Вона підкреслила, що в умовах війни та кадрового дефіциту медсестринський персонал працює фактично на межі можливостей, часто виконуючи значно більший обсяг роботи, ніж передбачено нормативами.

«Кожен із вас виконує значно більший обсяг роботи, ніж повинен — це ваш свідомий вибір та професійна відповідальність. Ми робимо все, щоб ваша праця була гідно оцінена», — наголосила Катерина Усенко.

Важливою частиною Конгресу став міжнародний обмін досвідом. У програмі були представлені доповіді професорів зі США та Греції, присвячені використанню штучного інтелекту в кардіохірургії, цифровим рішенням у догляді за пацієнтами та розвитку професійної автономії медичних сестер у європейських країнах.

Практичний блок включав тренінги з ультразвукової діагностики, тактичної медицини та невідкладної допомоги.

Організатори наголосили, що розширення компетенцій медичних сестер є одним із ключових напрямів сучасної медичної реформи та відповідає міжнародним практикам розвитку медсестринства.

Фіналом заходу стало вручення премії «Найкраща медична сестра України — 2026». Відзнаки у номінаціях «Захисниця/Захисник», «Відкриті обійми», «Милосердя» та «Наставник» отримали фахівці, які продемонстрували професіоналізм, людяність та стійкість у найскладніших умовах роботи.

Учасники Конгресу наголосили: сьогодні медсестринство в Україні — це не лише про догляд за пацієнтом, а про відповідальність, лідерство, клінічну експертизу та здатність системи охорони здоров’я вистояти в умовах тривалої кризи.