На сучасному етапі розвитку кардіохірургія має практично необмежені можливості. Спеціалісти з мінімальними ризиками виконують реваскуляризацію коронарних артерій, заміну або пластику клапанів серця, закриття дефектів перегородок в серці, протезування уражених аневризмою ділянок аорти. І все ж таки, незважаючи на досягнення, словосполучення «операція на серці» до цих пір насторожує, а інколи і лякає хворого. І сам пацієнт, і його сімейний лікар, не зговорюючись, ставляться до кардіохірургічного втручання, як до останнього засобу, до якого вимушені звернутися в справді безвихідній ситуації.
Одним із додаткових факторів, що додають страху хворому є той факт, що операція на серці і магістральних судинах є достатньо травматичною. Пояснюється це тим, що для забезпечення доступу до структур серця, хірург мусить розпилити кістки грудної клітини, Крім того, під час операції хворого можуть підключати до апарату штучного кровообігу і вентиляції легень, що дозволяє спеціалісту працювати на нерухомому і відносно сухому серці. Дискомфорт, спричинений операційною травмою є ще одним додатковим фактором, що збільшують страх хворого перед втручанням.
Анеаризма аорти – розширення аорти більше 4,5-5 см – є найзагрозливішою причиною раптової серцевої смерті. Вчасно прооперувати такого пацієнта – це подарувати повноцінне довге життя.
Досягнуті високі результати й постійний пошук нового, кращого поряд з постійним розвитком інноваційних технологій і накопиченням досвіду надали лікарям можливість не тільки корегувати патології в серці і магістральних судинах традиційним шляхом, а й виконувати операції із застосуванням малотравматичних методик. А поява таких методик в арсеналі провідних клінік сприяє популяризації і збільшенню безпеки їх використання.
Спеціалісти Інституту, крокуючи в ногу із лікарями провідних європейських центрів, так само започаткували і стали використовувати в практичній діяльності нові, мало травматичні типи втручань, в тому числі і при корекції однієї з найбільших небезпек – патології аорти. Одним із новітнітніх запропонованих нами методик – є спосіб усунення (екзопротезування) аневризми висхідної аорти без застосування штучного кровообігу через міністернотомію.
Хворий Е., 45 років, поступив в Інститут з діагнозом: «Двостулковий аортальний клапан із збереженою функцією (ЕхоКГ 18.11.16 – Ø кільця АоКл – 2,4 см, ∆P -19 мм рт ст., зворотній тік – min), аневризма висхідної аорти (діаметр – 5,5-5,6см).»
24.11 пацієнту через міні доступ виконано екзопротезування висхідної аорти (розріз L=8см).
Час операції склав – 2,5 години, на самостійне дихання хворого перевели по закінченню втручання. На наступну добу пацієнт переведений для нагляду в умовах відділення. На п’яту добу після операції виписаний з клініки. Післяопераційний Ехо КГ контроль показує стабілізацію діаметру висхідної аорти на всій доступній огляду ділянці від кільця аортального клапана до дуги аорти, на рівні 3,5 – 3,6 см, функція аортального клапана – збережена.
Таким чином з мінімальною травмою і найменшим ризиком для хворого без застосування штучного кровообігу вдалося виправити аневризму висхідної аорти, вчасно усунувши потенційні небезпеки зростання аневризми і її розриву.
