З перших днів повномасштабної війни інститут Амосова перейшов на військові рейки.
Надання кардіохірургічної допомоги під час військової агресії, сучасні методи лікування вогнепальних ран різної локалізації, організація надання хірургічної допомоги пораненим військовим та цивільним. Про це йшлося під час науково-практичної “IX Амосовські читання” у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова.
Захід відбувся під егідою Асоціації серцево-судинних хірургів України.
Міністр МОЗ Віктор Ляшко: “Рік тому ми планували у 2022 році добудувати новий корпус, дитячу лікарню. І розвивати там інноваційні технології.
24 лютого змінило усе. Тому ми сьогодні обговорюватимемо питання, пов’язані з військовою медициною. Те, що ви робите викликає повагу в усьому світі. Сьогодні ваш досвід переймають в усьому світі.
Школа, яку генерує інститут Амосова, відома в усьому світі. Ви продовжуєте наукову діяльність під час війни. Розвиваєте кардіохірургічну галузь. Дякую, що дотримуєтеся традицій у цей тяжкий час”, – сказав міністр МОЗ.
В умовах повномасштабної агресії були сформовані мультидисциплінарні колективи. Академічні, військові, муніципальні медичні заклади та заклади системи МОЗ об’єдналися в єдиний медичний простір, наголосив директор Інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова академік НАМНУ Василь Лазоришинець.
“З перших днів повномасштабної війни інститут Амосова перейшов на військові рейки. З 24 лютого в інституті розгорнули нові приймальні. Впровадили протоколи обстеження та надання допомоги пораненим. Узгодили маршрути таких пацієнтів.
Увесь персонал діагностичних та лікувальних служб був переведений на цілодобовий режим роботи. Тож цілодобово приймали поранених – і цивільних киян, поранених внаслідок ракетних обстрілів, і військових.
Загалом, з 2014 року в інституті Амосова пролікували 597 учасників війни з рф, які мали патологію серця та магістральних судин. З них, 40 з бойовою травмою серця та судин. Було виконано 426 інтервенцій.
Ми продовжуємо традицію нашого вчителя. Під час Другої світової війни Амосов був військовим хірургом у польовому пересувному госпіталі. Де лише 5 хірургів, з 1941 по 1945 рік, прооперували понад 50 тисяч поранених”, – сказав академік Лазоришинець.
Про досвід надання медичної допомоги на територіях, де велися воєнні дії у 2014 році, розповів президент НАМН України, академік НАМНУ, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Віталій Цимбалюк.
“Національна академія медичних наук з 2014 року організовувала медичну допомогу в зоні АТО. Організовувала оперативні штаби, виїзні бригади медиків. Також у кожному інституті НАМН створили відділення для лікування та реабілітації військових.
НАМН ініціювала та розробила воєнно-медичну доктрину Україну. Вона визначила правила та принципи організації діяльності усіх військових та цивільних медичних закладів в умовах військового та надзвичайного стану. Об’єднали зусилля військової та цивільної системи охорони здоров’я – єдиного медичного простору.
Результатом цього стало те, що за роки проведення АТО на сході країни, до 82 % поранених та хворих військових поверталися у стрій. Упродовж “золотої години” 80 % отримували належну допомогу. Завдяки цьому знизилися показники смертності на етапі евакуації”, – зазначив Віталій Цимбалюк.
Війна, як будь-яка суспільна криза, крім значних проблем, створює можливості для розвитку технологій та науки наголосив у своєму виступі Державний секретар Міністерства оборони України Костянтин Ващенко.
“Сьогодні, у цьому випадку скажу – на жаль, розширилося поле досліджень. Дуже багато матеріалу для розвитку клінічної науки. У нас буде багато досвіду щодо бойових травм. Ми стаємо лідерами у лікуванні бойових травм, хірургічних втручаь та реагувань та психологічні розлади. Це вимагає особливої уваги наукових інститутів.
Ця конференція є майданчиком, де буде визначено основні напрямки подальших наукових досліджень та налагодження тісної співпраці між МОЗ, Міністерством оборони, між різними медичними закладами. Задля того, щоб повертати у стрій, до життя наших захисників. До нас приїжджатимуть за досвідом”, – сказав Костянтин Ващенко.
Під час заходу низку провідних фахівців галузі нагородили відзнакою НАМНУ – Медаллю ім.М.М.Амосова.
