Коли Вікторії було 11 місяців, команда Інституту Амосова виконала радикальну корекцію складної вродженої вади серця.

Через синдром Дауна її шлях був непростим. Вона сіла лише у 3 роки і 3 місяці, а перші самостійні кроки зробила у 5 років і 5 місяців. За кожним із цих досягнень — роки боротьби самої Вікторії, її батьків і лікарів.

Минали роки. Згодом виникла потреба у повторній корекції мітрального клапана. У 2013 році кардіохірурги Інституту Амосова виконали пластику мітрального клапана, що дозволила зберегти власний клапан ще на багато років.
Та у 18 років серце Вікторії знову потребувало допомоги. Команда Центру Амосова успішно виконала протезування мітрального клапана.
Ця операція стала для Вікторії ще одним шансом жити, радіти кожному новому дню та здійснювати свої маленькі мрії. А одна з них зовсім проста – вона дуже любить їздити автомобілем.

За історією Вікторії стоять її батьки, які вже 18 років щодня борються за доньку. Мама Вікторії, Ольга, виховуючи ще двох дітей, щодня поруч із донькою й робить усе можливе, щоб вона ставала самостійнішою та впевненіше адаптувалася до життя. І навіть попри власні випробування, батько Вікторії Роман Присташ – волонтер і громадський діяч ГО «Майдан Стрийщини» – продовжує допомагати українським військовим, адже добре знає, наскільки безцінним є кожне врятоване життя.

Операцію виконала команда Центру Амосова: Василь Лазоришинець, Олексій Крикунов, асистенти Ярослав Труба, Іван Дзюрий, Діана Дудок, анестезіолог Сергій Бойко, перфузіолог Роман Перестюк, медична сестра-анестезист Тетяна Корінь, медична сестра-перфузіолог Ольга Бабійчук, операційна медична сестра Мирослава Кулієвич.

Протягом багатьох років Вікторію супроводжує лікар-кардіолог І.А. Перепека, яка постійно контролює її стан, залишається на зв’язку з родиною та уважно стежить за перебігом лікування.

Історія Вікторії – це 18 років боротьби, любові батьків і відданості команди Центру Амосова, яка всі ці роки допомагає її серцю битися.