(20.01.2010*) 20 січня 2010 р., Київ; Відбулося засідання розширеного правління Асоціації серцево-судинних хірургів України
<br>
<img align-="right" src="./_news/014_.jpg" border="0">
Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич взяв участь у засіданні Асоціації серцево-судинних хірургів,
присвяченій підсумкам роботи кардіохірургічних центрів країни,
яка проходила на базі Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України.
Перед початком засідання В.М.Князевич зустрівся з директором Інституту Г.В.Книшовим та керівниками підрозділів,
ознайомився з останніми нововведеннями у роботі та оснащенням відділень реанімації та інтенсивної терапії для новонароджених та дітей молодшого віку,
ішемічної хвороби серця, набутих вад серця, інфекційного ендокардиту.
На засіданні відбулась принципова розмова щодо стану та перспектив розвитку кардіохірургічної допомоги населенню країни.
Відкриваючи нараду, Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич наголосив, що в Україні триває процес реформування та переоснащення галузі. Свідченням цього є впровадження у медичну практику новітніх лікувально-діагностичних технологій, що спостерігається у сфері серцево-судинної хірургії та кардіології.
Міністр наголосив, що реформа галузі охорони здоров'я, перш за все, спрямована на підвищення якості та доступності медичної допомоги, підняття престижу праці медичного працівника у суспільстві та забезпеченні безперервного професійного розвитку лікарів протягом усього життя.
Нові якісні стандарти надання спеціалізованої медичної допомоги населенню, які впроваджуються у клініках наукових установ та університетських лікарнях, вимагають підготовки нової генерації лікарів, з фундаментальними знаннями не тільки у сфері медицини, але й багатьох суміжних областях (медична інженерія, інформатика, менеджмент).
У виступі директора Національного Інституту серцево-судинної хірургії, Героя України, академіка НАН та АМН України, професора Г.В.Книшова було наголошено на суттєвих змінах, які відбулись у вітчизняній кардіохірургії протягом останніх років. Нині в Україні працює 21 центр серцево-судинної хірургії, з них 17 - в областях. В системі кардіохірургічної допомоги дорослим та дітям налічується 1096 ліжок, 156 хірургів, 124 кардіолога, 99 реаніматологів, 41 перфузіологів та 48 кардіологів, які володіють інтервенційними методиками.
Фахівцями центрів виконано понад 30 тисяч оперативних втручань, з них - 14698 операцій на серці та 15367 інтервенційних процедур. Ця кількість більше, ніж у два рази, порівнюючи з 2006-2007 роками. У порівнянні з 2009 роком в Інституті серцево-судинної хірургії летальність знизилась на 0,5% і нині знаходиться на рівні провідних кардіохірургічних центрів світу (1,3%).
Академік Г.В.Книшов особливо підкреслив роль етапу реабілітації хворих після значних оперативних втручань на серці та судинах, навівши, як приклад, ефективну роботу відділення реанімації та інтенсивної терапії для новонароджених та дітей молодшого віку, що працює під керівництвом професора В.В.Лазоришинця. Обіймаючи посаду першого заступника Міністра охорони здоров'я, він постійно опікується розвитком кардіохірургічної служби.
Про серйозні зрушення, що відбулись в останні роки у кардіохірургії новонароджених та немовлят, доповів директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України, професор І.М.Ємець. Українські фахівці нині здатні оперувати найскладніші вади серця з першого дня життя дитини. Центр за короткий час став партнером багатьох відомих міжнародних кардіохірургічних закладів та наукових шкіл. Активно розвивається телемедицина. Завдяки цьому українські спеціалісти можуть оперативно обмінюватись даними та інформацією про хворих з відомими кардіохірургами зі США. Перспективною є наукова розробка вчених Центру щодо використання під час оперативних втручань на серці пуповинної крові.
Досвідом роботи Запорізького центру кардіохірургії та трансплантації поділився його керівник, ректор Запорізької медичної академії післядипломної освіти, член-кореспондент НАН України, професор О.С.Никоненко. Саме у цій клініці були проведені перші в країні успішні трансплантації серця, нирок та печінки на початку нинішнього століття.
Проте, на засіданні Асоціації було відзначено, що потреби населення в оперативних втручаннях на серці задовольняються тільки на 43%, а у інтервенційних втручаннях - на 9,6%. І це питання є надзвичайно важливим для країни, адже серед чинників смертності та інвалідності працездатного населення хвороби серця та судин посідають перше місце.
Питання ж повного забезпечення потреб країни у оперативних втручаннях на серці лежить у площині подальшого розвитку мережі й оснащення кардіохірургічних центрів у областях та відповідного кадрового забезпечення. Окремо учасниками засідання наголошувалось на необхідності постійної співпраці кардіохірургів з лікарями-кардіологами та дитячими кардіоревматологами з метою своєчасного направлення хворих на консультацію та лікування до кардіохірургічних центрів.
В заході також взяли участь Директор Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України М.П.Жданова, заступник Директора Департаменту кадрової політики, освіти і науки, начальник відділу освіти МОЗ України О.П.Волосовець, начальник відділу Департаменту розвитку медичної допомоги Н.А.Острополець, головні позаштатні спеціалісти МОЗ України та управлінь охорони здоров'я обласних (міських) адміністрацій зі спеціальностей "хірургія серця та судин", "дитяча кардіохірургія", завідувачі кафедр вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, керівники обласних та міських центрів серцево-судинної хірургії та наукових установ.
|
